(без теми)
Posted at 01:25 | Посилання | Прокоментувати | 6 коментарів | Add to Memories | Tell a Friend
![]() | Ви дивитеся журнал Увійти Створити рахунок у LiveJournal Дізнайтеся більше |
Прочитала ото й втямила, жи я таки повний тлумок. Була в Кракові й не виділа ні Галереї польського мистецтва ХІХ століття, ні району Казімєж, жадного музею, навіть будинок Яна Матейка не був знайдений, бо ніц про него не знала. Їхав цілком темним із знанням лише про наявність там Маріацького костелу. Ще й розбирала мене цікавість, цо то таке розташоване над сувенірними галереями, виявляється то я провтикав найбільшу колекцію картин відомих польських художників...
Ну але то всьо лише причина для тего, жиби знову поїхати туди в серпні)
А тепер про те, що я попри свою неотесаність таки там вздріла..
З гавтобуса спостерігала спочатку нічну, потім світанкову Польщу. В повній темряві відчувалися мегаконтрастні до вкраїнськіх дороги. Складалося враження, жи стелили їх гіноплянетяни, бо не помічені були людські похибки, стерта розмітка, горбаті латки й глибокі ями. Далі вогники вздовж стежок до хатинок і густо всіяний запаленими лампадками цвинтарик. Світанок я проспала, вилупила очі коли вже троха розвиднілось. І вздріла ландшафтну архітектуру не на проджектах архітекторів а на живо. Вигадливі стежки губляться між гарно підстриженими кущами на газонах ведучи до втоплених в квітах будиночків вигідно вписанох межи й на горбиках.. але далі то всьо закривали зелені пластикові паркани і видно було, жи далі їх буде ще більше і їхати доведеться в глухому тунелі..

Краків. Найпєше, жи мене в нім вразило і змусило себе активно хвотографувати перетворюючи в скаженого туриста був Маріацький костел
Щоправда до того вразила, ще будівля цікаво облицьована склом, автомат з чукулядами (такий як той, що засвердлив білочку в Геппі Трі Френдс) і велетенські реклями, жи вкривали риштування на будинках, жи реставрувалися.
Отут видко кавалок будівлі (Сукєнніце) на першому поверсі якої продають сувеніри, а на другому розташована вищезгадана галерея мистецтв.

Ото було наше місце збору. Ту металеву довбешку подарували місту два скульптори імена яких мною забуті.. Біля неї коїлись паранормальні для пересічного українця(то я про себе)) речі: ходила велика гальба пива, двійко людей стрибали під дощем на кенгуруподібних механізмах і був помічений велосипедист на ровері з величезним переднім колесом і маленьким заднім.
Кобзар на одній з вулиць, біля площі Ринек))
Якщо хоче хто їхати в Кракув, то беріть мене з собов. Зара троха підівчу мову, продовжу візу і після КП готова знову туди чкурнути. Полюбилась мені Польща)..
Ото вже давно хтіла вам похвалитися краєвидом з вікна своєї кімнати... Отаке мене щодня тішить як визираю на вулицю, виходжу з будинку, чи повертаюсь додому..
То є трьохнавна базиліка, центральна нава перекрита зірчастими склепіннями з нервюрами, бокові-хрестовими, конха - зімкнутим склепінням. Нави розділені колонами із різьбленими капітелями коринфського ордену. Західний фасад костьолу з трьома порталами увінчує розташоване над розетою монументальне розп"яття з предстоячими.

Фасад фланкують дві симетричні вежі із шпилями. З північного боку виступає 85-и метровою вежею з непрацюючим годинником і безголовою св. Єлизаветою на її північно-західній грані. Костел накритий двосхилим дахом... всьо як має бути. Будовано го в 1904-1907 роках для парафіян західного передмістя, котре в той час було заселене переважно залізничниками й інтенсивно розбудовувалось. Місцем спорудження обрали площу Солярні (теперка Кропивницького), обабіч вулиці Городоцької. Споруду необхідно було ввести у вже існуючи й архітектурний ансамбль, з чим файно справився архітектор костелу Теодор Тальовський.
Храм зазнав серйозних ушкоджень у 1939 році, під час другої світової війни, коли в будинок навпроти влучила бомба. Після закінчення війни новоприбувша влада костьол закрила, а в його приміщенні влаштувала склади кондитерської фабрики. Ніяких реставраційний робіт не проводилось, дах протікав, знищився вірган, металеві конструкції, що широко використовувались в неоготиці поіржавіли, пошкоджений камінний декор відколовся.
Ельжбета вже не перший рік стоїть у риштуванні, але реставрують її лише зсередини.
На мою думку інтер"єр костелу має залишатися в первинному дусі католицизму, а не завішуватись вишиваними хоругвами й іконами, що немає ніц спільного з традицією готичної архітектури та інтер"єру. 
ще трохи фото можна зобачити тут http://s211.photobucket.com/albums/bb139/D
RE: Ото мене мурдують сумніви.. Питання до латинофілів: привильно писати "Decadentia ars",чи "Ars Decadentia"?)

...чергвий день без цілей та досягнень увінчався несподіваною гостею, що завітала до мене на порозі сну...
| Ваш мир сказочный и нетронутый |
| Через зелёные листья пробивается яркий свет. Добродушные жители не прячутся и не скрываются от мира... Они понимают голоса природы и знают свой мир наизусть |
| Пройти тест |
Ото здійснився мій мрій. Врешті купила си круглі вокуляри 8)
Тепер бракує мені хіба пацифіка)))
Хоч, й без тего всього часом кажут мені незнайомі люди "мир вам" й показують піс)))
![]()
| Седой ангел вздыхает и объясняет, что вы - Ангел Битвы (Войны) |
| При скандинавских богах такие, как вы, попадали в Вальхаллу. Бесстрашные воины, не страшащиеся смерти. Вы погибли в бою и нисколько об этом не жалеете. И потому и дальше вам придётся сражаться. Ангелы Битвы и ныне витают над полями сражений помогая тем, кому ещё есть, что свершить, и забирая тех, кто выполнил своё предназначение. Ближе всех вам Ангел Смерти, вы почти коллеги. |
| Пройти тест |